суббота, 2 марта 2019 г.

Вивчити напам`ять

Шановні девятикласники!
Ми розпочинаємо вивчати творчість Т. Г. Шевченка.
За програмою ви повинні вивчити три вірші (уривки) із творчості Т. Г. Шевченка

ТОЖ  ДО  СПРАВИ!!

1. Із поеми "Сон" Вивчаєте уривок від початку поеми  до слів "І не кричіть! Я свою пю,А не кров людськую! (включно)

2. Із поеми "І мертвим, і живим, і ненародженим...".  Вивчити уривок від слів "Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде..."  до  слів (включаючи їх)  "Отак-то ви навчаєтесь у чужому краю!"

3. Вірш  "Доля"

среда, 20 февраля 2019 г.

Написання твору-есе


Як писати есе: корисні поради


Як писати есе? Таке питання доволі часто виникає в школярів, адже все частіше вчителі пропонують написати твір-роздум у жанрі есе. Оскільки такий різновид став дуже популярним, ми підготували для вас корисні поради, як зробити такий твір вдалим.

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис)  прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.
Стиль есе вирізняється:
  • афористичністю;
  • образністю;
  • парадоксальністю.
Для есе характерневикористання численних засобів художньої виразності:
  • символи;
  • метафори;
  • порівняння;
  • алегоричні і притчові образи.
Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:
  • використовувати всілякі асоціації;
  • проводити паралелі;
  • добирати аналогії.
Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
  • непередбачувані(парадоксальні) висновки;
  • несподівані повороти;
  • цікаві зчеплення.
Мовна будова есе  це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.

Ефектний початок

Вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний  це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний  пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний  вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий  з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

Хронологія есе

Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
  1. Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
  2. Опис  характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
  3. Порівняння  в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
  4. Фінальні компоненти  останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Приклад твору-есе публіцистичного характеру
Я  українець
Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати  це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак  чудовий, жвавий, енергійний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у найек-стремальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око. Я  українець?
У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте за Конституцією) забарвлення, як і його маленькі копії, що супроводжують мене на життєвих шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно увіллються у новий правопис, то вживатиму частіше.
Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно українською. Я  українець?
У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств, але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно і там, де дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я  українець.
Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, російщення, ще ходять вулицями колишні райкомівські і обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил, стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я живу серед моїх співвітчизників, які
лаються і б’ються у громадському транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився читати і самостійно мислити.
Я  українець.
Тут є студенти, які, бажаючи отримати заповітний «корінець» диплома, можуть навіть прийти на пари з предмета, який їм абсолютно до лямпи, а прийшовши, займатися віршуванням або написанням sms.
Тут на грошах ми побачимо гетьманів, бо президенти на таке ставлення ще не заслужили. Часом тут жартують: то дотепно, то грубо, а посміхаються то щиро, то натягнуто. Моя етнічна приналежність завжди зі мною і не зникає лише від того, що її не зафіксували у паспорті. Вона у моїх генах, у моїй свідомості, у світовідчутті. Я українець!
Я по-своєму люблю як міста з їхніми мережами центрального опалення, площами, стадіонами, театрами, книгарнями і неоновими вивісками, так і села з їхньою екологією і простим щирим ставленням до життя, без силіконових тілом і розумом жінок.
Я люблю вузькі бруковані вулички Львова і дивуюся помпезно-сірим кварталам Харкова. Одеса і Донецьк не потрапляли до сфери моїх мандрів, але хочеться сподіватись, що й там є чому дивуватися й чому радіти. Затишна і напівсонно-спокійна Полтава є милим провінційним містом. Я впритул бачив «патріотів на трибунах» і тому впевнений, що в окопах їх точно не буде.
Я вірю в Україну, але не довіряю окремим індивідам і суспільним групам. Моє повітря переважно наповнене спокоєм і свіжістю. Гори дають відчуття мети і змушують міркувати й про духовні вершини. Крім того, на них значно менше людей і ближче до неба.
Приємно дивитись на наше небо за будь-якої погоди, особливо ясної ночі, коли видно такі маленькі і водночас велетенські, відділені мільйонами кілометрів зірки. І хоча сни я бачу рідко, довколишня природа з яскравими соняшниками з надлишком компенсує таку особливість.
Цокіт підборів на Хрещатику відрізняється від тупотіння у столицях інших держав. Сніг у Карпатах, мабуть, не схожий на свої канадські чи швейцарські відповідники, а кримська галька шурхотить інакше, ніж турецька.
Українські пісні й колискові завжди зі мною, як і горбата, натоптана бруком спина Андріївського узвозу. Свого часу одна з вулиць, де я мешкав, мала лише номер, але вона не стала від того менш рідною.
Якщо у мене будуть діти, то швидше за все вони народяться в Україні. Бо я  українець.

Дев’ять правил написання креативного есе

Як радять писати есе? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне  засвоїти дев’ять правил.
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція.
9. Книги про есе — це здорово.

вторник, 29 января 2019 г.

Вивчаємо творчість Г. Квітки-Основягненка

Шановні учні 9- А, Б, В, класів! До вашої уваги домашнє завдання з української літератури!
Самостійно опрацьовуємо творчість Г. Квітки-Основяненка та читаємо повість "Маруся"
Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка

Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка


Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка цікава та насичена подіями. Ми намагалися деталізувати її, щоб ви краще зрозуміли постать письменника. Матеріал буде корисним при підготовці домашнього завдання і для тих, хто вивчає українську літературу XVIII-XIX століття.

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (18 (29) листопада 1778, с. Основа біля Харкова — 8 (20) серпня 1843) — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови.
Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Украинскій Вѣстникъ» (1816–1817), сприяв виданню альманаху «Молодикъ» (1843–1844).
Народився у с. Основі (тепер у межах Харкова). Походив з козацько-старшинського роду. Здобув домашню освіту. У родині панувала глибока шана до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. Звичаї в родині відзначалися простотою, тут багато читали, постійними були вистави самодіяльного театру, натхненником яких був Григорій; він же виконував і головні ролі.
Усе це формувало мистецькі смаки юного Квітки, його суспільні погляди, прищеплювало любов до народної поезії, виховувало повагу до простолюду. Родину Квіток часто відвідував Сковорода, а відомо, що він відвідував лише однодумців. Може, тому Григорій Квітка вивчає напам’ять вірші Сковороди, байки Гулака-Артемовського, цілі уривки з «Енеїди», читає Ломоносова і Мольєра, Жуковського і Сервантеса — взагалі все, що потрапляло йому на очі, любить слухати легенди, повір’я та розповіді про героїчні битви козаків супроти нападників.
У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через чотири роки повернувся до світського життя. Був комісаром у народному ополченні, повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду.
Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті.
Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838). К.-О. був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного і театрального мистецтва.
Головним творчим принципом вважав «писання з натури», орієнтацію на живу навколишню дійсність. Виступав з пропагандою народної теми в літературі, був переконаний в позастановій цінності особистості. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник», який видавав у 1816–17 разом з Р. Гонорським і Є. Філоматським. Писав українською і російською мовами.
Помер Г. Квітка-Основ’яненко 20 серпня 1843 р. після тяжкої хвороби у м. Харкові.
В 1820-х рр. виступив з комедіями — «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе» (1827, опубл. 1840), «Дворянские выборы», «Шельменко-денщик» та ін.
Спираючись на літературну традицію, започатковану Іваном Котляревським, народну пісенність і гумор, Квітка-Основ’яненко написав українською мовою популярні й досі комедії:
  1. «Сватання на Гончарівці» (1835)
  2. «Шельменко-денщик» (1835)
  3. «Бой-жінка» (1840).
Українські прозові твори Квітки-Основ’яненка поділяються на дві основні групи:
  • бурлескно-реалістичні:
    «Салдацький патрет»
    «Мертвецький великдень»
    «От тобі і скарб»
    «Пархімове снідання»
    «Підбрехач»
    повість «Конотопська відьма».
  • сентиментально-реалістичні повісті:
    «Маруся», 1834;
    «Козир-дівка», 1838;
    «Сердешна Оксана», 1841;
    «Щира любов», 1839;
    «Добре роби — добре й буде», 1836;
    «Божі діти», 1840;
    «Перекотиполе», 1840.

Серед найкращих творів російською мовою — роман «Пан Халявский» (1840), повісті «Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова» (1841), «Ганнуся», «Панна сотниковна», історико-художні та етнографічні нариси «Головатый» (1839), «Украинцы» (1841), «История театра в Харькове» (1841), «1812 рік в провінції», так звані фізіологічні нариси — «Ярмарка» (1840), «Знахарь» (1841).
Найкращі твори Квітки-Основ’яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану».
Твори Квітки-Основ’яненка перекладено польською, болгарською, чеською та іншими мовами.
З Квіткою-Основ’яненком листувався Тарас Шевченко. Поет давав позитивні відгуки на його твори, присвятив йому вірш «До Основ’яненка» («Б’ють пороги; місяць сходить»; 1839) та виконав ілюстрації «Знахар» і «Панна Сотниківна» до однойменних творів.
Квітка-Основ’яненко має почесне ім’я «батька української прози». Його повісті, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму.
Творчість Квітки-Основ’яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. І. Бецький, видавець альманаху Молодикъ, писав, що Квітка-Основ’яненко “… могъ, по своему несомнѣнному, самородному таланту, одинъ поддержать самостоятельность малороссійской литературы …”.

До уваги учнів 9 - А та 9 - Б класів!

Шановні учні 9 - А та 9 - Б класів!
До вашої уваги домашнє завдання для самостійного дистанційного опрацювання під час карантину.
Нагадую, що на уроках української мови ми вивчаємо тему: "Складнопідрядне речення".
Тож самостійно опрацюйте параграфи 22 та 24, а також письмово виконайте вправи: 1 (стор. 81), 1 (стор.87), будиночки (стор. 83, 89)
Натхнення вам при виконання домашнього завдання.

четверг, 12 октября 2017 г.

Шановні учні 8 - А , 8 - Б, 11 - В класів!

Отримайте домашнє завдання на вимушені тривалі осінні канікули, зайшовши  на Classroom

Натхнення вам у виконання домашніх завдань!

понедельник, 3 апреля 2017 г.

До уваги учнів 11-их класів!

 Консультації до ЗНО з української мови та літератури  відбудуться 04.04 - 06.04. 2017 о 10 годині.

воскресенье, 5 марта 2017 г.

Стилі
Письменники
Твори
Жанри
Орнаменталізм
“Слово про похід Ігорів”поема, героїчна пісня
Монументалізм
Нестор“Повість минулих літ”літопис
Бароко
Г.Сковорода“De libertate”
“Всякому місту – звичай і права”
“Бджола та Шершень”
лірика гром.
лірика гром.
Байка епічна
Класицизм
І. Котляревський“Наталка Полтавка”
“Енеїда”
драма
поема
Сентименталізм
Г. Квітка-Основ’яненко“Маруся”повість соц.-побут.
Романтизм
Т.Шевченко“До Основ’яненка”
“Катерина”
“Гайдамаки”
лірика
поема
поема
П. Куліш“Чорна рада”роман істор.
М. Вовчок (Вілінська)“Максим Гримач”оповідання
О. Гончар“За мить щастя”новела
В. Сосюра“Любіть Україну”лірика гром.
Реалізм
Т.Шевченко“Мені однаково”
“Кавказ”
“Сон” (комедія)
“І мертвим і живим…”
“Заповіт”
лірика невільнича
поема сатир.
поема сатир.
поема-послання
лірика
І. Нечуй-Левицький“Кайдашева сім’я”повість сусп.-побут.
П. Мирний (Рудченко)“Хіба ревуть воли як ясла повні?”роман соц.-псих.
І. Карпенко-Карий (Тобілевич)“Мартин Боруля”трагікомедія
Модернізм
М. Куліш“Мина Мазайло”трагікомедія
І. Драч“Балада про соняшник”лірика
Неоромантизм
Л. Українка (Косач)“Contra spem spero!”
“Лісова пісня”
лірика гром.
драма-феєрія
І.Франко“Гімн”
“Чого являєшся мені у сні”
“Мойсей”
лірика гром.
Лірика інтимна
поема-притча
М. Коцюбинський“Тіні забутих предків”повість
О.Кобилянська“Земля”повість соц.-псих.
О. Довженко“Україна в огні”
“Зачарована Десна”
кіноповість
кіноповість
Г. Тютюнник“Три зозулі з поклоном”новела
Л. Костенко“Маруся Чурай”
“Страшні слова, коли вони мовчать”
“Українське альфреско”
роман у віршах істор.
лірика
лірика
І. Багряний (Лозов’ягін)“Тигролови”роман пригодн.
М. Вороний“Блакитна Панна”лірика
П. Тичина“О панно Інно”
“Арфами, арфами..”
“Ви знаєте як липа шелестить”
лірика
лірика
лірика
Богдан-Ігор Антонич“Різдво”лірика
Ю. Яновський“Вершники”роман у новелах
Неокласицизм
М. Рильський“Молюсь і вірю”лірика
Є. Маланюк“Стилет чи стилос”лірика
Імпресіонізм
М. Коцюбинський“Intermezzo”новела
В. Винниченко“Момент”новела
Експресіонізм
В. Стефаник“Камінний хрест”новела
М. Хвильовий (Фітільов)“Я (романтика)”новела
Екзистенціалізм
В. Підмогильний“Місто”роман урбаніст.
Символізм
О. Олесь (Кандиба)“Чари ночі”
“О слово рідне! Орле скутий!”
лірика
лірика
Сюрреалізм
В. Стус“Як добре те, що смерті не боюсь я”
“О земле втрачена, явися!”
лірика
лірика невільн.
Неонародники
А. Малишко“Пісня про рушник”пісня
В. Симоненко“Лебеді материнства”лірика
О. Вишня (Губенко)“Моя автобіографія”
“Сом”
усмішка