.  Профілактика  негативних явищ  в учнівському середовищі через впровадження здоров`язберігаючих технологій у навчально-виховний процес (із досвіду роботи Шосткинського НКВ: спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей)

Альтернативою поширенню негативних явищ в учнівському середовищі  є впровадження здоров`язберігаючих технологій у навчально-виховний процес.

      «Здоров’я - не все, але без здоров’я – нічого» - так сказав ще древній Сократ, але й до сьогодні цей афоризм  не втратив своєї актуальності, а навпаки,  через ряд усім відомих причин набуває все більшої злободенності.

      Шосткинський навчально-виховний комплекс: спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей уже досить довгий період  працює над впровадженням здоров'язберігаючих технологій. Зрозуміло, що це досить-таки містке питання, повне вирішення якого потребує певного проміжку часу. Але вже сьогодні ми маємо окремі напрацювання з даного питання.

      Перш за все, ми визначили напрямки, через які можлива реалізація кожної складової здоров’я, і сьогодні працюємо над їх виконанням. (Додаток 1)

 Реалізація фізичної складової здійснюється через:

o   оздоровчу рухливу діяльність (уроки фізичного виховання, фізкультпаузи, динамічні паузи, рухливі ігри, ранкову зарядку тощо);

o   реалізацію проектів:

-                     «Кришталева доріжка» (проведення уроків фізкультури та різноманітних змагань  базі басейну); (Додаток 2)

-                     «Веселі старти» ( змагання для  учнів 2 – 4 кл.)

-                     «Малі олімпійські ігри» ( змагання для  учнів   5– 7 кл.); (Додаток 3)

-                     «День ліцеїста» (традиційне свято для учнів ліцейних 8 – 11 кл., коли дружня ліцейська родина: учні, батьки та вчителі – виходять в урочище Лазарівського лісу і продять там цікаву конкурсну спортивно-розважальну програму); (Додаток 4)

-                     «Піднебесна Україна» (спортивно-туристичний проект, у ході якого група учнів подолала всі найвищі вершини України: Говерлу, Бребенескул, Чорну гору та інші). Нині реалізуються проекти «Перлини України» та «Сім чудес Шосткинщини»; (Додаток 5)

-                     «Я і здорове харчування» (участь учнів 1 – 4 кл. у пілотному проекті «Здорове харчування з Бель», а також в однойменному телепроекті на телеканалі «Телеком-сервіс», де в минулому році учні 8 - А кл. вибороли першість, у нагороду отримавши компютер; нині 8 команд школи   беруть участь у цьому проекті-конкурсі) (Додаток 6)

-                     Лекторій «Твоє здоров`я» (Організація зустрічей  учнів із лікарями ЦРЛ, а також тісна співпраця з «Клінікою, дружньої до молоді»)

Реалізація соціальної складової здійснюється через:

-         сприяння інтересу до навчального матеріалу;

-         створення умов для самовираження учнів;

-         впровадження різноманітних засобів навчання;

-         дотримання правил спілкування на уроках , у сім`ї, у громадських місцях;

-         гуманне ставлення до людей із фізичними вадами.

Реалізація психічної складової здійснюється через

-         сприятливий психологічний клімат на уроці;

-         дотримання учнями позитивного мислення;

-         демонстрацію ненасильницьких засобів спілкування;

-         уміння будувати дружні стосунки з усіма учнями класу;

-         здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок.

       До реалізації цієї складової залучається соціально-психологічна служба «Взаємодія» у складі практичного психолога та соціального педагога, які проводять систему тренінгів з того чи іншого питання. (Додаток 7)

Реалізація духовної складової здійснюється через:

-         усвідомлення життєвих цінностей (через формування громадянської, загальнокультурної компетентностей)

-         уміння сприймати прекрасне (через подорожі у світ природи, проведення екскурсій, відвідання виставок тощо);

-         здатність відповідати за власні вчинки (правове виховання учнів);

-         вироблення навичок самообслуговування, самоврядування (діяльність шкільної демократичної республіки «Співдружність – Ми»). (Додаток 8)

-         формування поглядів щодо здорового способу життя (декади з формування здорового способу життя,  діяльність агітбригади «Альтернатива», проведення флеш-мобів) ;  (Додаток 9)

      Сьогодні ми знаходимося на  шляху пошуків та знахідок у роботі з цього питання і, отже,  прагнемо, щоб наші учні вже сьогодні, а не після сорока, пятдесяти років зрозуміли, що здоров`я – це найбільша цінність, і робимо все для того, щоб наша школа стала територією здоров`я.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В УМОВАХ НВК

 (З ДОСВІДУ РОБОТИ ШОСТКИНСЬКОГО НВК: СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ-ЛІЦЕЙ)

      Національно - патріотичне виховання в НВК здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

       Напрямками роботи  Шосткинського НВК: спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей з національно-патріотичного виховання є:

−    формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

−  виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

−    формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України;

−    збереження і продовження українських культурно - історичних традицій;

−  виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;

−  формування національної  свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

−  формування  соціальної  активності;

−  виховання правової культури особистості;

− формування  й  розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

−  формування в  учнів потреби до праці  як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та  духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

   Національно-патріотичне виховання ліцеїстів відбувається як в урочний час (засобами предметів навчального циклу), так і в позаурочний час. (Додаток 1)

У плані виховної роботи школи відповідні тематичні заходи зазначені впродовж усього навчального року, але найбільше вони сконцентровані в період національно-патріотичних декад та місячників, які проводяться в жовтні ( у період святкування річниці звільнення України від фашистських завойовників), у січні (приурочено  Дню соборності України та Дню пам`яті героїв Крут), у травні (до Дня пам`яті та примирення та Дня Перемоги). До традиційних тематичних декад додалася декада, приурочена  Дню Героїв Небесної Сотні (20 лютого).

    У рамках декад проводяться різноманітної форми тематичні заходи: (Додаток 2)

-         уроки пам`яті («Серед братських могил», «Недописані сповіді, які опалила війна», «Трагедія цвіту України», «Згадаймо їх поіменно…», «Крутянські спартанці, або як нищили цвіт українців»,«Хай Крутів дзвін пробуджує свідомість українців» , «Від Чорного моря й до Карпат – це моя Україна», «У серці з Україною», «Тільки в єдності і тільки разом» тощо );

-         зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, дітьми війни, воїнами Збройних сил України, волонтерами;

-         акції   пам`яті («Ветеран живе поруч», «Запали свічку»,  «З добрим ранком, ветерани!», «Ніхто не забутий – ніщо не забуто», акція-реквієм «Герої не вмирають…»);

-         тематичні екскурсії (до міського краєзнавчого музею, музею ім. І. М. Кожедуба, військової частини 3022, до пам’ятних місць поховання в межах міста та поза містом);

-         проведення тематичних літературно-музичних композицій. (Додаток 3)

Велику роль у патріотичному вихованні учнів відіграє Музей історії школи. (Додаток 4) Поряд  зі сторінками становлення та розвитку навчального закладу з метою повернення із забуття славних імен учнів і вчителів -  учасників Великої Вітчизняної війни створений куточок Бойової слави.

Відкриттю Куточка передувала велика пошуково-дослідницька робота всього учнівсько-педагогічного колективу школи. Нині на базі Музею діє пошуковий загін  із числа учнів-активістів «Неопалима купина», який координує всю роботу з пошуку та узагальнення матеріалів про учнів та вчителів – учасників Великої Вітчизняної війни. Нині зібраний й систематизований багатий  матеріал, який розміщений на стендах:: «У житті є пам'ять, що ніколи не вмирає», «Твоя високість, мужність кров твоя планету і людину захистили...», «Із забуття вас наша пам'ять повертає», «Їх вибрав час», а також зберігається на електронних носіях. Дослідження продовжується через зустрічі з ветеранами, рідними та близькими загиблих, через листування з тими, хто живе за межами міста.

Основне завдання діяльності Куточка Бойової слави: патріотичне та громадянське виховання учнів на прикладі бойових звитяг учнів та вчителів – учасників Великої Вітчизняної війни. З цією метою підготовлені оглядова  та тематичні екскурсії, якими систематично охоплюються всі учні школи, а також їх батьки та гості закладу.

Музей став центром проведення позакласних та позашкільних тематичних  виховних заходів та уроків, зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни, їх рідними та близькими. 

На базі Музею проводяться  традиційні конкурси читців поезії «Рядки, обвуглені війною» та конкурс юних поетичних обдарувань «Не я пишу – пам`ять мною пише».

 Упродовж останніх п’яти років на базі Музею працює пошуковий загін «Неопалима купина». (Додаток 5)

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність учнів навчального закладу, мета якої сприяти формуванню гідного громадянина України, наділеного якостями чуйної, щедрої, толерантної людини, готової стати на захист своєї держави. Волонтерський загін школи, а також окремі класні волонтерські загони неодноразово ставали переможцями різного рівня конкурсів-оглядів соціальних волонтерських проектів. Упродовж останніх років юними волонтерами були реалізовані проекти: «Даруймо людям сонце», «Добро й милосердя –  два крила», «Чужого горя не буває, «Ветеран живе поруч». (Додаток 6) Волонтери охоплюють напрямки діяльності:

-         піклування про ветеранів Великої Вітчизняної війни;

-         піклування про ветеранів  праці;

-         шефство над Шосткинським філіалом Сумського шпиталю;

-         зв’язок із сім’єю Випускника Сергія Кузьміна, загиблого в Афганістані;

-         зв’язок із свідками голодомору 1932-33 років;

-          допомога сім`ям воїнів АТО.

Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи –  психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України, допомога родинам, що були вимушені покинути свої домівки. Учні школи взяли участь у Всеукраїнській  акції  «Лист солдату», міських акціях «Новорічний подарунок бійцю», «Зігріймо солдата». У ході акцій було зібрано сотні посилок, які відіслані бійцям  у зону АТО ; на зібрані волонтерами кошти для військової частини 3022 були придбані бензопили. (Додатдк 7)                                                                                                               

              З ініціативи наших учнів, на території  школи були розгорнуті найдовші поки що в нашому місті 20-метрові полотнища у кольорах національного стяга. (Додаток 8)

     Жодне шкільне свято не проходить без українських прапорів, національної символіки, виконання Державного Гімну. Так традиційне  свято Дня ліцеїста вже два роки поспіль проходить під українськими гаслами, з конкурсами на українську тематику. Як приклад,  цьогорічного День ліцеїста проходив під гаслом «З Україною в серці». Конкурсна програма свята включала: колективне виконання пісні про Україну, презентацію улюбленої української страви, спортивну естафету «Козацький дух», змагання «Юний стрілок України», складання віршів за опорними словами «З Україною в серці». (Додаток 9).

    Багато заходів патріотичного, волонтерського спрямування ініціюють і проводять центри самоврядування «Грані добра» та «Гарт» шкільної учнівської демократичної республіки «Співдружність – Ми».

   Національно-патріотичному вихованню учнів школи сприяє і участь команд у загальноміських заходах: іграх «Патріот», «Сокіл», фестивалі «Нащадки козацької слави», естафеті до Дня козацтва (нині Дня захисників України).

  Таким чином, у Шосткинському навчально-виховному комплексі: спеціалізована школа І – ІІ ступенів-ліцей система національно-патріотичного виховання побудована так, щоб випустити зі стін школи національно свідомого громадянина України.

                                               

АНОТАЦІЯ НА ДОСВІД

Тема: «Використання проектних технологій на уроках української літератури як
засобу формування та актуалізації життєвого досвіду учнів»

Автор: Поправко Наталія Миколаївна, учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист Шосткинського навчально-виховного коплексу: спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей

Адреса досвіду: Шосткинський навчально-виховний комплекс: спеціалізована  школа І-ІІ ступенів-ліцей, 41100, вул. К.Маркса, 33, м. Шостка Сумської області

Роки вивчення та оформлення досвіду: 2012 – 2013 роки

Актуальність досвіду: метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів їх здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Вид досвіду раціоналізаторський, побудований на основі вже відомих фактів, але висвітлюється на більш раціональній методичній основі, адаптованих до особливостей методики викладання української літератури.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у відмові від традиційного навчання учнів знанням та умінням , натомість системним використанням на уроках української літератури методу проектування як засобу формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

Технологія досвіду Учитель застосовує проектні технології на уроках української літератури з урахуванням результатів діагностики, яка проводиться в рамках запровадження в навчальному закладі «Психолого-педагогічного проектування соціального розвитку особистості учня» (автор кандидат педагогічних наук В.О.Киричук). (Додаток 1) Комплексна програма дає можливість Поправко Н.М. виявити взаємостосунки між учнями, психологічний клімат у колективі та потенційні можливості кожного учня.

З урахуванням усіх цих критеріїв учні об’єднуються в групи і в подальшому, реалізуючи разом усі етапи проекту, набувають умінь, як-от: планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати; використовувати багато джерел інформації; самостійно збираюти й накопичуюти матеріал; аналізуюти, співставляюти факти, аргументувати свою думку; приймати рішення; установлювати соціальні контакти (розподіляти обов`язки, взаємодіяти один з одним); створювати «кінцевий продукт» – матеріальний носій проектної діяльності; представляти створене перед аудиторією.

Така спільна проектна діяльність учнів сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, що є надзвичайно актуальним.

Проектна технологія дає можливість педагогові застосовувати розмаїття інтерактивних вправ: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Обмін побажаннями», «Коло різних думок», «Ланцюг асоціацій».

Уроки Поправко Н.М. відповідають сучасним вимогам: вони комунікативно спрямовані, структурно цілісні, передбачають взаємодію всіх видів мовленнєвої діяльності, вирізняються високим темпом, логічною послідовністю всіх етапів, використання технологій та методик, спрямованих на інтенсивне навчання, у той же час вони пробуджують і розвивають у дитині талант, дають можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

Теоретичні надбання досвіду мають досить чітку й результативну практичну реалізацію. Учитель забезпечує високу результативність своєї роботи. Рівень навчальних досягнень за результатами моніторингових досліджень з української літератури в 2013 – 2014 навчальному році становить: початковий рівень – 0%; середній рівень – 8%; достатній рівень – 56 %; високий рівень – 36%.

Учні Поправко Н.М. є переможцями міського та обласного етапів Всеукраїнських олімпіад, Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Тараса Шевченка , Всеукраїнського конкурсу - захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук; переможцями регіонального рівня українознавчої гри «Соняшник».

Наталія Миколаївна має ряд напрацювань: публікації літературно-музичної композиції «За мирне небо спасибі вам, ветерани» в журналах «Класному керівнику» (№ 4. 2010р.) та «Виховна робота» (№ 4. 2011р.). З питання впровадження проектів має власну методичну розробку «Формування ціннісних пріоритетів у навчально-пізнавальній діяльності засобами проектного навчання», яка пройшла апробацію та схвалена науково-методичною радою, занесена до картотеки міського методичного кабінету.

Чухно З.І., методист

Шосткинського

методичного кабінету

Завдання школи – навчити жити,

наша школа – школа життя.

Ми повинні виховувати людину,

здатну створити своє власне життя,

здатну до самовизначення.

    Павло Блонський

ОПИС ДОСВІДУ      

У Національній стратегії розвитку ХХІ століття зазначається, що стратегічним напрямом освіти в демократичній Україні є забезпечення умов для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. На початку XXI століття закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, уміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу.

Актуальність

Навчально-виховний процес у сучасній загальноосвітній школі спрямований здебільшого на формування інтелекту як такого, що становить визначену суму знань. Це не сприяє саморозвитку особистості, особистісному становленню індивіда. Навчально-виховний процес здійснюється без конкретного адресата, не враховуються зміни, що відбуваються в розвитку сучасного школяра. Сьогодні всім відомий є факт, що наш учень є більш освіченим, ніж його американський одноліток, але практично не готовий до життя в мінливому світі.

Зараз система освіти разом із суспільством переживає зміну системи цінностей і стилю життя всіх соціальних груп. Проте освітній процес, на відміну від виробничого, неможливо зупинити. А тому школа, навіть в умовах кризи, працює, не зупиняючи пошуку нових форм організації навчальної діяльності, освітніх моделей тощо.

І ось такою новою ефективною формою організації навчальної діяльності може стати проектна технологія, яка сьогодні вважається однією із перспективних видів навчання, тому що вона створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Проектна технологія є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної стратегії розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти. Системне застосування цієї технології в школі стимулює інтерес учнів до нових знань, спрямована на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Проектна технологія – це спосіб досягнення дидактичної мети за допомогою детальної розробки проблеми, яка має завершитись практичним результатом. Головна її ідея полягає в тому, що учень або група учнів із захопленням виконує роботу, яку обирає самостійно; її діяльність може не обмежуватися тільки навчальним предметом; її діяльність має практичне застосування та практичний результат. Застосування проектної технології допомагає вирішити проблему мотивації, створити позитивний настрій для вивчення української мови та літератури та умови для розкриття потенційних можливостей кожного учня.

Проектна технологія дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття інтерактивних вправ, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Крім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам і процесам, спостерігають і роблять власні висновки, таким чином формуючи та актуалізуючи свій життєвий досвід.Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча, соціалізована особистість. А отже, застосування проектних технологій в навчальному процесі сьогодні є актуальним.

Науково-педагогічне обгрунтування

Теоретичною базою досвіду є: ідеї побудови навчання на активній основі через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях (Джон Дьюї); система роботи над проектом як цільового акту діяльності (В. Х. Кілпатрик); обґрунтування проектної діяльності як навчального процесу
(А. Флітнер); ідеї активного запровадження проектних методів у практику викладання (С. Шацький).

О. Макаренко вперше у вітчизняній педагогіці вивчав актуальність цієї проблеми і дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В.Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини.  Історія застосування методу проектів у навчальній діяльності школярів детально проаналізована
С.У.Гончаренком, О.Я.Савченко, О.О.Фунтіковою.

Нині, коли в української школи виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.

Новизна педагогічного досвіду полягає у відмові від традиційного навчання учнів знанням та умінням, натомість системним використанням на уроках української літератури методу проектування як можливості  проявити учням свою індивідуальність, розкрити творчий потенціал, попробувати свої сили, проявити знання, часто при цьому використовуючи міжпредметні зв`язки, показати публічно отриманий результат і як наслідок – інтегрувати свої знання в уміння.

Для ефективного застосування методу проектів Поправко Н. М. втілює системні й послідовні етапи реалізації учнями проекту:

Початковий етап:

-          виділення провідних тем, які будуть винесені на проектування;

-          вибір типів проектів для реалізації навчальних завдань;

-          постановка задуму, мотивації, визначення запланованих результатів, вияснення вихідних даних.

Практично-виконавчий етап:

-          спостереження , непряме керування діяльністю учнів під час опрацювання ними інформації;

-          консультування, коригування групового процесу;

-          контроль за якістю оформлення проекту.

Заключний етап:

-          експертна оцінка проекту;

-          представлення продукту.

Перша сходинка до успіху, вважає вчитель, – це вдало об’єднані учні в невеликі групи (4 – 6 осіб), куди входять школярі з різними потенційними можливостями. У нагоді стає методика психолого-педагогічного проектування під керівництвом кандидата психологічних наук В. О. Киричука, яка впроваджується в навчальному закладі. Комплексна програма дає можливість Наталії Миколаївні виявити взаємостосунки між учнями, психологічний клімат у колективі та потенційні можливості кожного учня. Учитель переконаний, що вдало підібрані групи, де лідер (командир) є мозковим центром і через якого вчитель здійснює пасивне керівництво проектною діяльністю, будуть ефективно працювати тоді, коли чітко знатимуть етапи створення проекту. То ж усі учні педагога (у межах необхідного) вивчають проектну технологію і швидко відгукуються, а то й самі ініціюють проведення таких уроків.

Перед організацією початкового етапу Наталією Миколаївною проводиться попередня робота. Учитель визначає конкретні виховні та навчальні завдання проекту, планує свої початкові дії, необхідні для того, щоб отримати оптимальний результат проектної діяльності. Головне на цьому етапі – зацікавити учнів майбутнім проектом. Для цього вчитель доносить своїм вихованцям переваги цього виду діяльності, найцікавіші моменти проектної роботи та результати, які можна отримати від реалізації проекту. У своїй роботі вчитель дотримується не тільки позиції керівника, але й особистим прикладом заохочує дітей до роботи, бо вважає , що лише в співдружності «учитель – учень» можна досягти бажаного результату.

На попередньому етапі вчитель представляє для обговорення тему проекту, його мету. Разом із учнем обирають коло питань, які можуть його зацікавити під час виконання проекту, визначають основні умови його виконання (термін закінчення проекту, вид кінцевого продукту, вимоги до кінцевого результату).

Виникає бесіда, яку можна назвати «стартовою». Іде обговорення:

-          Що краще зробити?

-          Для кого?

Керівник проекту (учитель) не диктує, не нав’язує свою думку, а розмірковує разом із учнем.

Також на цьому етапі ставляться тематичні запитання, на які планується відповісти протягом роботи над проектом.

На початковому етапі (організаційному) Поправко Н. М. не тільки формулює тему й кінцеву мету проекту, а й готує реалізацію проекту:

-          визначає часові межі;

-          продумує, які матеріали й джерела зможе ви­користати учень;

-          обговорює способи збору й вид інформації;

-          обирає оптимальну форму презентації резуль­татів;

-          складає й обговорює зразок плану роботи.

На виконавчому етапі, коли здійснюється позакласна діяльність зі збирання інформації (читання текстів, ро­бота з довідниками, з інтернет-ресурсами), а на уроках учень на­вчається аналізувати зібрану інформацію, робити висновки, пропозиції, учитель коригує, спостерігає, радить, контролює за якістю оформлення результатів проектів.

На підсумковому етапі вчитель разом з учнями обговорює резуль­тати проектної діяльності, оцінює роботи учнів та аналізує одержані результати.

Вивчивши й апробувавши технологію проектного навчання, Поправко Н. М. визначила для використання у своїй педагогічній діяльності найбільш ефективні типи проектів, які б можна було раціонально використати , викладаючи української літературу за академічним та стандартним рівнями. Найбільш прийнятними як для неї, вважає вчитель, є інформаційні, дослідницькі та творчі проекти. Зазначені проекти наочно демонструють можливості здійснення особистісного й діяльнісного підходу до навчання учасників навчально-виховного процесу.

Досить широко Наталія Миколаївна використовує інформаційні проекти, що передбачають:

-          збір цікавих фактів із життя письменника, які допомагають учням краще зрозуміти його як особистість, осягнути ідейно-естетичний ідеал письменника, життєву позицію;

-          пошук відомостей про літературні твори.

Ці проекти інтегрованого характеру. Так, наприклад, під час проведення уроку за методом проектів на тему «Життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка» група учнів отримала завдання підготувати інформацію про роль Т. Г.Шевченка в становленні українського образотворчого мистецтва – і це дало змогу учням, попри основну тему уроку, розширити свій кругозір з іншого виду мистецтва. Формою ж вираження проекту став альбом «Тарас Шевченко – портретист». (Додаток 2). Вивчаючи «Пісню про рушник» Андрія Малишка, учні ознайомили однокласників із розмаїттям українських рушників та їх призначенням (група «етнографів»; форма вираження проекту – буклет «Рушнички ви мої, рушнички…»). (Додаток 4)

Дослідницькі проекти Поправко Н.М. застосовує при вирішенні проблем, наявних у літературному творі, при характеристиці образів персонажів, при ідейно-художньому аналізі поетичних творів, при дослідженні інших літературних питань. Дослідницькі проекти дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності учнів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності.

Ефективно, вважає вчитель, можна застосовувати дослідницькі проекти тоді, коли з метою більш глибокого вивчення теми необхідно в межах одного уроку опрацювати великий обсяг матеріалу. Тож основне питання вивчають усі учні, а додатковий матеріал  опрацьовують самостійно вже в групах. Саме такий раціональний підхід до організації уроку дає змогу Наталії Миколаївні активізувати діяльність учнів у позаурочний час, мотивувати їх до роботи на уроці й спонукати до подальшої дослідницької роботи, а отже, формувати й актуалізувати життєвий досвід учнів. Як приклад, урок на тему «Т. Г. Шевченко. «Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє». (Додаток 5)

Особливо успішно метод проектів Поправко Н. М. застосовує під час проведення уроків із літератури рідного краю. Учитель вважає таку форму найбільш прийнятною, бо вона в межах одного уроку дає змогу охопити цілий ряд питань, наприклад: життя і творчість письменника-земляка; дослідження основних проблем, порушених у творі, та багатства літературної мови письменника; характеристика літературних персонажів тощо. Прикладом такого уроку є  урок рідного краю на тему «Олексій Столбін. Повість «Терористка». (Додаток 6)

Уроки літератури рідного краю – це ті години, на яких Наталія Миколаївна долучає учнів до духовних джерел отчого краю, які ніколи не повинні замулюватися в душах наших вихованців, а битися життєдайним джерелом і наснажувати їх усе життя. Тож одним із найвагоміших завдань учителя на уроці літератури рідного краю є формування творчої особистості,  мислячої людини, яка розумітиме й відчуватиме силу й красу художнього слова, його роль у житті людини, відповідальність за долю батьківщини. Тож плануючи на початку навчального року уроки з літератури рідного краю, учитель підбирає такий матеріал для вивчення, який би схвилював душі вихованців і сприяв би формуванню та актуалізації їх життєвого досвіду. Пізнавальним і таким, що виховує, є урок за книгою нарисів письменника-земляка І.П.Корнющенка «Назавжди лишитись молодими». (Додаток 7)

 Нині Наталія Миколаївна разом зі своїми учнями долучається ще до одного методу проектного навчання – веб-квестів, організовуючи проектну роботу з учнями під своїм керівництвом в Інтернеті. (Додаток 8) Проведення проектної роботи за допомогою мережевих ресурсів має низку певних переваг, зокрема, для учнів, які вперше використовують Інтернет для підготовки домашнього завдання, технологія веб-квестів – відносно легкий спосіб навчитися користуватися Всесвітньою павутиною в освітніх цілях. Учителем та її вихованцями опрацьована технологія проведення веб-квестів й успішно зараз апробовується. (Додаток 9)

Упроваджуючи в навчальний процес проектні технології, Поправко Н.М. намагається інтегрувати фронтальні, індивідуальні та кооперативні форми організації навчальної діяльності, які допомагають створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність , інтелектуальну спроможність. Інтерактивні вправи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Обмін побажаннями», «Коло різних думок», «Ланцюг асоціацій» - сприяють розвитку вміння слухати інших, допомагають розвивати мислення, увагу та пам'ять.

Особливий інтерес і фантазію виявляють учні Поправко Н.М. при оформленні результатів діяльності кожної групи – творчих міні-проектів, які часто демонструються у фойє закладу, на батьківських зборах (як результат роботи їхніх дітей), на шкільних наукових конференціях і обов’язково в подальшій роботі учнів та вчителів. Форми проектів, до яких найчастіше звертаються учні Наталії Миколаївни: мультимедійні презентації, реферати, фотогазети, довідки, альбоми, буклети, збірочки творів, інформаційні довідки тощо. (Додаток 10) Підготовка творчих міні-проектів також сприяє формуванню та актуалізації життєвого досвіду учнів.

З метою об`єктивного оцінювання роботи учня на різних етапах реалізації проекту та отримання підсумкової оцінки на уроці учителем розроблена «Картка оцінювання роботи учня в групі», яка включає критерії оцінювання, самооцінку учня, оцінку членів групи та підсумкову оцінку вчителя. (Додаток 11). Така картка оцінювання традиційно використовується на уроках-проектах, тому учні з нею гарно ознайомлені й на останньому етапі уроку швидко заповнюють її.

Поправко Н. М. у своїй педагогічній діяльності активно звертається не тільки до коротких за тривалістю проектів (уроків), а й до тривалих та довготривалих. До таких можна віднести проекти літературно-музичних композицій (Додатки 12, 13, 14), випуск збірок літературної творчості учнів (Додаток 15), спецвипуски шкільної газети «Ліцеїст» до ювілеїв письменників та пам`ятних дат. (Додаток 16) Усі такі креативні проекти розвивають активність та самостійність учнів, їх творчі та акторські вміння, соціальні компетентності.

У результаті застосування проектно-дослідницької технології Поправко Н.М. не лише передає учням силу тих чи інших знань, а й навички здобути ці знання самостійно та вміння самостійно застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяє у здобутті учнями комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо); прищеплює учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, уміти аналізувати її з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Теоретичні надбання досвіду мають досить чітку й результативну практичну реалізацію. Учитель забезпечує високу результативність своєї роботи. Рівень навчальних досягнень за результатами моніторингових досліджень з української літератури в 2013 – 2014 навчальному році становить: початковий рівень – 0%; середній рівень – 8%; достатній рівень – 56 %; високий рівень – 36%.

Учні Поправко Н. М. є переможцями міського та обласного етапів Всеукраїнських олімпіад, Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнського конкурсу - захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук; регіонального рівня українознавчої гри «Соняшник» (Додатки 17, 18)

Наталія Миколаївна має ряд напрацювань: нею розроблена програма факультативного курсу «Лінгвістичний розбір», яка рекомендована Міністерством освіти і науки України для профільних класів (Інформаційний збірник №18, 2006р., ст. 44); має публікації літературно-музичної композиції «За мирне небо спасибі вам, ветерани» в журналах «Класному керівнику» (№ 4. 2010 р.) та «Виховна робота» (№4. 2011р.). Із питань упровадження проектів має власну методичну розробку «Формування ціннісних пріоритетів у навчально-пізнавальній діяльності засобами проектного навчання», яка пройшла апробацію та схвалена науково-методичною радою, занесена до картотеки міського методичного кабінету.

Поправко Н. М. бере активну участь у поширенні передового педагогічного досвіду, виступає на педрадах, конференціях, семінарах, засіданнях міських методичних комісій, проводить відкриті уроки та позакласні заходи.

З метою пропаганди досвіду брала участь у ІV міжнародній науково-практичній конференції «Обдаровані діти – інтелектуальний потенціал держави» у

м. Алушта 21-25 вересня 2011 року. Досвід використання проектів учитель демонструвала на Всеукраїнському науково - практичному семінарі «Психолого-педагогічне проектування особистісного та соціального розвитку учня»», який відбувся 27 лютого - 02 березня 2012 року в м. Яремче. Досвідом використання проекттних технологій у позакласній діяльності вчитель разом зі своїми вихованцями ділилася на VІІ та VІІІ форумах учнівської молоді «На шляху до європейського дому» в м. Комсомольськ Полтавської області в 2013 році.