Тема: тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка. Символічно-узагальнений образ жінки-матері в поемі «Марія»

Мета: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря;  розкрити  ідейно-художній зміст поеми «Марія»;  охарактеризувати  символічно-узагальнений образ Марії та простежити його місце серед інших жіночих образів; виділити біблеїзми в поемі, визначивши їхню стильову функцію;

виховувати шанобливе ставлення до жінки-матері як уособлення краси на землі; почуття доброти, милосердя, совісті;  

розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів.                                                                      

Тип уроку: вивчення нового матеріалу за методом проектів.

Методи і прийоми: бесіда,  метод «Обмін побажаннями», прийом «Незакінчене речення» , робота в малих групах, захист проектів.

Обладнання: мультимедійна дошка, портрет Т. Г. Шевченка, збірка поета «Кобзар», Біблія, ікона Божої Матері в обрамленні українського рушника, роздавальний матеріал (завдання для груп, картки само оцінювання).

Вузлик на пам'ять: Триптих. Апофеоз.

Проблемні питання: 

1.     Які духовні цінності несуть у собі образи Марії, Йосипа та Христа?

2.     Поема «Марія» - це поетичний переказ чи творча інтерпретація, яка переслідує певну мету?

Епіграф  уроку:  І перед нею помолюся, мов перед
                                образом святим тієї матері
                                святої…

                                                         Т. Шевченко

Випереджувальні групові завдання

1.     Тарас Шевченко і Біблія. Джерела сюжету поеми «Марія».

   ( І група;  форма вираження проекту – кросворд “Т. Г. Шевченко та      Біблія»)

2.  Образи Марії, Йосипа  та Христа як носії духовних цінностей.

( ІІ група;  форма вираження проекту – збірка коротких віршованих форм «Образи поеми Т. Г. Шевченка «Марія»)

 3. Художня палітра поеми «Марія».

   ( ІІІ група;  форма вираження проекту –  словничок біблеїзмів)

4.  Марія в системі жіночих образів Т.Г.Шевченка.                                                                      (ІV група; форма вираження проекту – діаграма Венна з порівнянням образів Катерини (поема «Катерина»), Анни (поема «Наймичка»), Марії (поема «Марія»)

Хід уроку

І. З`ясування емоційної готовності учнів до уроку

Прийом «Обмін побажаннями». Кожна група висловлює побажання іншій у формі короткого спічу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу    

Слово вчителя

     Шановні   учні! Ми розпочинаємо  урок, на якому вкотре долучимося  до невмирущого слова Кобзаря.  "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі...",  - писала наша сучасниця Ліна Костенко. Тож попросимо дозволу у великого пророка Тараса Шевченка доторкнутися до його душі й напитися води із криниць духовності Тараса…

       На попередніх уроках наша з вами увага була прикута до творів Великого Кобзаря , у яких Тарас сплів запашний різнокольоровий вінок матері, дівчині-наймичці, покритці, удові – усім тим, хто злився в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України-матері. Що не квіточка – то жіноча недоля, яка згустком крові запеклася в серці поета.

      Тож пропоную, дорогі учні, сплести символічний вінок із дорогих серцю поета жіночих образів й обрамити цим українським символом (вінком)  портрет Т. Г. Шевченка.  А для цього кожна група отримає квіточку, у серцевині якої вказана назва твору Т. Г. Шевченка.

     Увага! Пригадайте героїню  цього твору. Упишіть її ім`я в серцевинку, зазначивши ключову тезу щодо страдницької долі цієї героїні.

 ( Учні працюють у групах 1 – 1.5 хв.; потім по черзі виходять до дошки, квіткою обрамлюють портрет Т. Г. Шевченка,  зачитують ключову фразу)

  Учитель:   Справді,  який барвистий  вінок ми сплели!    Але ж  він не- доплетений.  Як бачимо, не вистачає ще однієї квіточки. Ось вона. Але ж серцевинка в неї пуста, і ми не маємо права вплітати її у вінок.  Тож давайте відкриємо пазл і дізнаємося,  квітки з якого ж твору  не вистачає у барвистому вінку жіночих образів? Але щоб відкрити пазл необхідно розв’язати вікторину « Пізнай за цитатою героїню твору».

( Учитель зачитує цитату. Учні називають ім`я героїні та назву твору)

              У нашім раї на землі

              Нічого кращого немає,

              Як тая мати молодая

              З своїм дитяточком малим.

              ( Мати молодая, « У нашім раї на землі»)

 Така її доля… О боже мій милий!

  За що ж ти караєш її, молоду?

  За те, що так щиро вона полюбила

  Козацькії очі? Прости сироту.

  Кого ж їй любити?

   Ні батька, ні неньки…
   ( Дівчина-красуня «Причинна»)

  Не журиться… —

  Вмиється сльозою,

  Возьме відра, опівночі  Піде за водою,

  Щоб вороги не бачили»

 (Катерина, «Катерина»)

 Я сирота з Вільшаної,

 Сирота…  Батька ляхи замучили,

 А мене … боюся.

 Боюсь згадать, моя сиза…

 Узяли з собою»

(Оксана, «Гайдамаки»)

Пішла полем, ридаючи,

В тумані ховалась

Та крізь сльози тихесенько

 Про вдову співала»

 (Ганна «Наймичка»)

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії,

Веселі дівочі.

Літа мої молодії

 Марно пропадають,

 Очі плачуть, чорні брови

 Од вітру линяють

 (Дівчина-сирота, «Думка» («Нащо мені чорні брови»)

 «Молодиця

Рада та весела,

Ніби з паном повінчалась,

Закупила села.

І у хаті, і на дворі,

І коло скотини,

Увечері і вдосвіта,

А коло дитини

Так і пада, ніби мати»

(Ганна «Наймичка»)

 Біля того гаю,

 Що чорніє над водою,

 Щось біле блукає  … .

 А може, жде козаченька,

 Щоб залоскотати»

(Дівчина-красуня «Причинна»)

 «І усміхнулася небога,

  Проснулася — нема нічого…

  На сина глянула, взяла

  Його тихенько сповила

  Та, щоб дожать до ланового,

  Ще копу дожина пішла»

  (Селянка-кріпачка «Сон» («На панщині пшеницю жала…»)

 «А мене, не знаю за що,

 Убити — не вбили,

 Тільки мої довгі коси

 Остригли, накрили

 Острижену ганчіркою,

 Та ще й реготались»

 (Дівча-байстря, «Лілея»)

«Пішла селом,

 Плаче…

 На голові хустиночка,

 На руках дитина  …

 Назад подивилась,

 Покивала головою

 Та й заголосила»

 (Катерина)

Безталанная! Де ділась

Краса твоя тая,

Що всі люде дивувались?

Пропала, немає!

Все забрала дитиночка

І вигнала з хати,

І вийшла ти за царину,

З хреста ніби знята.

(Мати молодая

              ( Мати молодая, « У нашім раї на землі»)

(пазли почергово відкриються і на екрані з`явиться Святий лик Божої Матері із дитиною та напис «Поема Т. Г. Шевченка «Марія»)

Учитель (звертається до епіграфа уроку) :

І перед нею помолюся, мов перед

образом святим тієї матері святої…           

       Спраглими вустами промовляв ці слова Т. Г. Шевченко і молився кожному жіночому образу, створеному ним у цілому ланцюжку творів. А в одному із них, а саме в поемі «Марія» , така молитва звучить уже на початку твору (учитель читає напам`ять ):

     Все  упованіє  моє  
На  тебе,  мій  пресвітлий  раю,
На  милосердіє  твоє,
Все  упованіє  моє
На  тебе,  мати,  возлагаю.
Святая  сило  всіх  святих,
Пренепорочная,  благая!
Молюся,  плачу  і  ридаю:
Воззри,  пречистая,  на  їх,
Отих  окрадених,  сліпих
Невольників.  Подай  їм  силу
Твойого  мученика  сина,
Щоб  хрест-кайдани  донесли
До  самого,  самого  краю.
Достойнопітая!  благаю!
Царице  неба  і  землі!
Вонми  їх  стону  і  пошли
Благий  конець,  о  всеблагая!  

   Укотре перечитуєш цю молитву, а перед очима – Святий  лик Божої Матері із сином на руках і її мученицький шлях, яким пройшла Марія зі своїм сином Ісусом, і за що отримала похвалу на всі віки.

(Презентація чудотворних ікон та образів Пресвятої Богородиці на фоні пісні «Аве Марія» Франца Шуберта у виконанні Робертіно Лоретті)

    Учитель: Ось до цих світлих образів Божої Матері, створеної іконописцями у різні часи, Тарас Шевченко додав свій образ – образ Марії з однойменної  поеми. Так як поема «Марія» стала вершинним твором у зображенні жіночої теми, апофеозом материнства, то мені хотілося більше уваги приділити цьому твору, а саме провести урок із застосуванням проектної технології. Тож сьогодні кожна група  представить результати своєї роботи і її кінцевий продукт – творчий проект.  І саме таким шляхом ми розв’яжемо основні проблемні питання нашого сьогоднішнього уроку, а саме :

1.     Які духовні цінності несуть у собі образи Марії, Йосипа та Христа?

2.     Поема «Марія» - це поетичний переказ чи творча інтерпретація, яка переслідує певну мету?

Отже, представляю теми проектів, над якими працювали  групи учнів

(На мультимедійній дошці слайд «Теми проектів»)

Проект І групи «Тарас Шевченко і Біблія. Джерела сюжету поеми «Марія»

Тематичні питання:

-         віра в Бога – неодмінна складова життя Т. Г. Шевченка;

-         церковні книги – перші книги в житті Тараса;

-         біблійні мотиви й сюжети у творах Кобзаря;

-         переспіви біблійних текстів – цикл «Давидові псалми»;

-         ставлення Т. Г. Шевченка до атеїстів;

-         джерела сюжету поеми «Марія».

Форма вираження проекту – кросворд “Т. Г. Шевченко та      Біблія»

І блок тестів

(проводять учні І групи з метою повторення прослуханого матеріалу)

1.      Яку святу книгу вперше прочитав Т.Г.Шевченко?

а) Апостол;

б) Євангеліє;

в) Псалтир.

2.      Назвати перший твір поета, епіграфом до якого взято слова апостола Петра?

а) «Тризна»;

б) «Марія»;

в) «Ісаія. Глава 35».

3.     Якою соціально-філософською поемою Т.Г.Шевченко  завершує наскрізну тему своєї творчості – тему про страдницьке життя жінки-матері?

а) «Неофіти»;

б) «Марія»;

в) «Наймичка».

Проект ІІ групи «Образи Марії, Йосипа  та Христа як носії духовних цінностей»

Тематичні питання:

-         Марія – заступниця і надія стражденного світу, навчителька й натхненниця Христа;

-         Йосип – ідеальний образ чоловіка, найвиразніше виявлення в ньому рис українського національного характеру;

-         роль образу  Ісуса в розкритті теми материнства;

-         втілення в образах загальнолюдських чеснот.

Форма вираження проекту – збірка коротких віршованих форм «Образи поеми Т. Г. Шевченка «Марія»

ІІ блок тестів

(проводять учні ІІ групи з метою повторення прослуханого матеріалу)

1.     Що відрізняє образ Марії (поема «Марія») від Богородиці Марії із новозавітного переказу?

а) після загибелі сина покінчує життя самогубством;

б) після загибелі сина продовжує його справу;

в) після загибелі сина живе, осміяна людьми .

2.      Йосип після «ошуканства» Марії

а) вигнав її з дому;

б) залишив у себе наймитувати;

в) врятував Марію і Сина від ганебної смерті.

3.     Хто для Ісуса став учителем і  вихователем?

а) Йосип;

б) мати Марія;

в) батько Апостол?

Проект ІІІ групи «Художня палітра поеми «Марія»

      Тематичні питання:

-         використання старослов’янізмів поруч із живою народною мовою;

-         поєднання побутово-етнографічного плану опису з сакрально-агоністичним;

-         залучення біблійної символіки в структуру твору;

-         використання української фольклорної символіки;

-         контрастність деталей твору;

-         ліричні мікрожанри в тексті поеми.

Форма вираження проекту – словничок біблеїзмів.

ІІІ блок тестів

(проводять учні ІІІ групи з метою повторення прослуханого матеріалу)

1.  Біблеїзми, епітети, уособлення – це частина:

а) сприйняття автором тогочасних подій на Україні;

б) провідної ідеї поеми «Марія»;

в) художньої палітри поеми «Марія».

1.      Осанна – це:

а) молитовний вигук;

б) шанобливе звернення до вчителя;

в)  простий вовняний плащ.

2.     Слово «святий» Т.Г.Шевченко ужив у поемі «Марія»:

а)  34 рази;

б) 36 разів;

в) 30 разів.

Проект ІV групи  « Марія в системі жіночих образів Т.Г.Шевченка»

        Тематичні питання:

-         жіночі долі у творчості Т. Г. Шевченка – символ долі всіх українок;

-         еволюція жіночого образу;

-         трагічний образ Катерини (поема «Катерина»);

-         величний образ наймички Ганни (поема «Наймичка»);

-         героїчний образ Марії (поема «Марія»);

-         І. Франко про жіночі образи о поезії Т. Г. Шевченка.

Форма вираження проекту – діаграма Венна з порівнянням образів Катерини (поема «Катерина»), Анни (поема «Наймичка»), Марії (поема «Марія»)

ІV блок тестів

(проводять учні ІV групи з метою повторення прослуханого матеріалу)

1.     Цілісний триптих у творчості Т.Г.Шевченка становлять поеми:

а)  «Марія», «Наймичка», «Гайдамаки»;

б)   «Катерина», «Наймичка», «Марія»;

в)   «Марія», «Катерина», «Гайдамаки»;

2.     На найвищому щаблі краси материнської любові стоїть образ:

а) Катерини (поема «Катерина»);

б) Ганни (поема «Наймичка»);

в)  Марії (поема «Марія»).

3.     Кому із великих належать слова: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка»?

а) Івану Франку;

б) М. Рильському;

в) Лесі Українці.

Учитель: Аж ось тепер, шановні учні, ми можемо вплести в наш  різнобарвний вінок  останню символічну квітку «Марія». Тож яку ключову фразу ми впишемо в серцевину  квітки? ( Учні підбирають фразу, уплітають квітку у вінок)

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія

Звернення учителя до проблемних питань уроку. Пропозиція на проблему, які духовні цінності несуть у собі образи Марії, Йосипа та Христа, виконати інтерактивну вправу, а саме: скласти діаманту. Групи отримують диференційоване завдання:

І група – діаманта на тему «Образ Марії»;

ІІ група – діаманта на тему «Образ Йосипа»;

ІІІ група – діаманта на тему «Образ Христа»;

ІV група – діаманта на тему « Образ України»;

Прийом «Незакінчене речення».  Учитель пропонує учням закінчити речення « Урок запам’ятався мені тим, що…»

V.  Оцінювання

     Заповнення карток самооцінювання, на основі яких учитель виставляє оцінки за урок. Додаток

VІ.  Домашнє завдання

Написати лист улюбленій героїні з творів Т. Г. Шевченка