Розробка позакласного заходу

                        

                   

Привітання-звернення до учнів із  нагоди відкриття декади української мови та літератури

Мета заходу: націлити учнів до усвідомленої участі в заходах декади української мови та літератури;  сприяти формуванню національної особистості; виховувати повагу до рідного слова

Учень 1-ий: Увага! Увага! Говорить радіостанція «Ехо ліцею». Ми ведемо       

репортаж із майданчику, на якому відбувається відкриття декади української мови та літератури в Шосткинському навчально-виховному комплексі: спеціалізована школа І-ІІ ступенів ліцей

Учень 2-ий: Декаду в школі відкриваєм,

                     Бо добру звичку всі ми маєм,

                     Щоб мову рідну всім нам знати

                     Й літературу пізнавати,

                     Потрібно в школі про це дбати.

Учень 3-ій:  А наша мова солов’їна – тож Україна!

                     А Україна – це небо блакитне,

                     А в тім небі зірки золоті,

                     Сяють нам з високості привітно

                     Ці два кольори – ніжні й прості.

                     Україна – це жовта пшениця

                     І блакитні волошки в ній.

                     Угорі небозвід оксамитний,

                     А внизу – колосисті поля.

                     Край вітчизняний, край наш привітний –

                     Рідне слово і рідна земля.

Учень 4-ий:  Але не завжди рідне слово звучало на рідній землі.

                      Тож давайте разом пригадаєм,

                       Що ми маєм знати й пам`ятать.

                       Чим ми плачем, мучимось, страждаєм,

                       За що світ нас стане поважать.

Учень 5-ий:  Ви зустрічали слово – ЛІНГВОЦИД?

                     Це слово вбивство, вбивство мови, слова,

                     Біль гноблення народів. Серце, цить!

                     Вершина це потворна двоголова...

Учень 6-ий: Слухайте всі, як нищили слово вкраїнське,

                     Як хотіли поставити на коліна твоїх прадідів,

                     А отже, й тебе!

                     Слухайте всі, й зробіть усе для того,

                     Щоб така загроза ніколи не навис

Над нашою барвінковою,

                     Над нашою малиновою,

                     Над нашою солов’їною мовою.

Учень 7-ий: 1690 рік.  Собор православної церкви засудив книжки  Петра

Могили, Лазара Барановича та інших, наклавши на них прокляття та анафему лише за те, що вони були написані українською мовою.

Учень 8-ий: 1696 рік. Ухвалою сейму у Варшаві українська мова виводиться

                       З офіційного вжитку на українських землях.

Учень 9-ий: 1720 рік. Вийшов указ Петра І про заборону друкувати в Україні      будь-які книжки, крім церковних. Та й ті можна було друкувати лише російським варіантом церковнослов’янської мови.

Учень 10-ий. 1862 рік. Ліквідовано українські недільні школи.

Учень 11-ий. 1863 рік. Циркуляром міністра внутрішніх справ П.Валуєва           заборонено видавати підручники, літературу для народного читання та книжки релігійного змісту українською мовою.

Учень 12-ий. 1876 рік.  Указ Олександра ІІ (ЕМСЬКИЙ УКАЗ) заборонено ввозити з-за кордону будь-які книжки й брошури, писані «малоросійським наріччям», а також друкувати українською мово. Оригінальні твори й переклади, крім історичних памяток, при цьому з неодмінним додержанням російської орфографії.

Учень 1-ий: 1884 рік. Заборона українських театральних вистав.

Учень 2-ий: 1892 рік. Заборона перекладати російські твори українською мовою.

Учень 3-ий: 1938 рік. «Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України»

Учень 4-ий: 1988 рік.  Уряд видав постанову, яка закріпила російську мову в статусі офіційної загальнодержавної мови на теренах тодішньої СРСР.

  Це лише невелика частина численних заборонних документів, спрямованих на нищення української мови.

Учень 5-ий: Та як же нам жити на рідній землі,

                     Щоб люди довіку щасливі були,

                     Щоб мова народна в повазі була,

                     Від роду й до роду між нами жила.

Учень 6-ий: Старайтесь на світі прожити лиш так,

                     Щоб завжди про вас пам’ятали.

                     Про ваше прекрасне і чесне життя

                     Народні пісні розказали.

Учень 7-ий:  Учися, дитино, бо вчитися треба!

                      Учися, голубко, хай розум не спить,

                      Хай серце, і доля, і дух росте в силу,

                      Хай книжка розкрита любові навчить.

Учень 8-ий: Учися, дитино, бо доля не мати,

                     Шукать її треба, сама на прийде;

                     Лиш той її має, той щастя зазнає,

                     Кому розум серцем в голівці зійде.

Учень 9-ий: Учися, дитино, знання ж ті потрібні

                     Твоїй Батьківщині у горі й біді.

                     Найкращий рятунок їй – дітоньки рідні,

                     То як же невдячним лишатись тобі?

Учень 10-ий:  Не цурайся мови, яку чуєш нині,

                        Не згуби, то мова прадідів твоїх,

                        Бо зректися мови, що жила віками,-

                        То забуть народ свій, даль його доріг 

 Учень 11-ий: Торуй ти шляхи через хащі безлюдні,

                        У натовпі йди, пробивайсь до мети,

 Хай будуть надбання незграбні і скудні,

 Та зможеш корисним стать також і ти.

Учень 12-ий:  Тож ми декаду щойно відкриваєм,

                        В Шевченкову країну поспішаєм,

                        Чекають нас і конкурси й розваги –

                        Тож всім бажаєм творчої наснаги.