Тема. Література рідного краю . Олексій Столбін. Повість «Терористка»

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника-земляка Олексія Столбіна та з основними мотивами його повісті «Терористка», заохотити учнів до читання творів талановитого майстра слова;

на прикладі життя та творчості письменника та героїв його творів виховувати в учнів любов до рідного краю, до свого роду, до всього того, що нас оточує, сприяти екологічному вихованню учнів;

 розвивати комунікативну активність, пізнавальний інтерес до творчості письменників рідного краю – Сумщини, спонукати до вивчення їх літературної спадщини .
Тип уроку: вивчення нового матеріалу за методом проектів.

Методи і прийоми: бесіда, методи «Обмін побажаннями», «Мікрофон», робота в малих групах, захист проектів.

Обладнання: портрет О. Столбіна, літературна карта Сумщини, виставка альманахів літературної студії «Слобожанщина» та прозових творів

О. Столбіна., художні ілюстрації до повісті.

Епіграфи:

Бережи своє рідне, бережи, щоб не винародовитися, щоб не забути народу, з якого ти вийшов. Бережіть свою віру, звичаї, свою мову, і тим збережете національну істоту свою.

І. Огієнко

Твої краєвиди, моя Батьківщино,

Натхнення давали поетам завжди.

Письменників вабила ненька Сумщина.

Де ще таку землю на Світі знайти?

В. Швачко

Випереджувальні групові завдання:

-         «бібліографи» вивчають життєвий та творчий шлях О. Столбіна;

(форма вираження проекту – презентація)

-         «аналітики» узагальнюють образ головного героя повісті «Терористка» - Гриця Кислиці;

-         (форма вираження проекту – літературний твір «Гриць Кислиця – мій сучасник»)

-         «екологи» досліджують проблеми екології, порушені в повісті;

(форма вираження проекту – пам`ятка «Проблеми екології і ми» )

-         «фольклористи» досліджують мовну палітру повісті «Терористка», зокрема вживання фразеологізмів.

(форма вираження проекту – словничок фразеологізмів «Народ скаже як зав`яже» )

-         «художники» готують ілюстрації до повісті .

(форма вираження проекту – альбом ілюстрацій до повісті)

Хід уроку

І. З`ясування емоційної готовності учнів до уроку

 Прийом «Обмін побажаннями». Кожна група висловлює побажання іншій у формі короткого спічу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу

Вступне слово вчителя.

Сумщина... Овіяна легендами і славою земля... Край золотобережного Псла і блакитноокої Сули, бентежного Сейму й кришталевої Ворскли, зачарованої Десни й задумливої Есмані. Край шумливих лісів, родючих нив, зелених луків... Але не тільки цими природними дарами перш за все пишається наш край. Люди – ось, хто приносить славу землі Сумщини. У якому б куточку області не побували б ви, скрізь побачите дорогі серцю місця, пов’язані з іменами відомих політичних та громадських діячів, письменників і художників, композиторів і артистів...

Тож героєм нашого сьогоднішнього уроку буде Олексій Столбін – письменник Сумщини, громадський діяч, патріот рідного краю.

Життєвий шлях Олексія Столбіна тернистий і показовий: від сільського вчителя до члена Спілки письменників України та голови Сумської організації національної спілки письменників України. І сьогодні ім`я О. Століна червоним кетягом калини пломенить на карті Сумщини.

Тож надамо слово групі «бібліографів» для детальнішого ознайомлення з життям та творчістю Олексія Столбіна.

І. Орієнтовний виступ групи «бібліографів» (як нумерувати виступи груп)

(Виступ супроводжується демонстрацією презентації)

Учень. Патріархом української дитячої прози вважається Олексій Столбін – уродженець с. Тьоткіне Глушковського на Курщині в родині робітників. Коли Олексію пішов п’ятий рік сім’я переїжджає до Конотопа, а згодом – до села Грузьке Конотопського району. Саме в Грузькому пішов хлопець до школи, саме тут владно покликало до себе Слово (першу замітку опублікував у райгазеті). Науку хлопець продовжує в столиці, так як у Грузькому не було середньої школи, а вчитись далі так хотілось.

Минуть роки й десятиліття, і відомий український дитячий письменник Олексій Петрович Столбін не раз подумки повертатиметься до тих київських вечорів, до того столу й рукопису свого першого роману. У своїх книгах створюватиме образи підлітків – гордовитих, з власною гідністю, зі здоровим самолюбством. Але до професійного письменника ще мав пройти не одні важкі життєві перегони: війну, навчання на факультеті журналістики Київського університету, пізніше в Глухівському учительському та Сумському педагогічному інститутах, багаторічну роботу на педагогічній ниві.

Учень. Від першої книги О.Столбіна «Школа і життя» (1961 рік) до останньої книги «Бабине літо» (2010 рік) пролягла дорога майже в півстоліття. Ця дорога була присвячена освіті, дітям, та творчості. На цьому шляху написано 24 книги для малечі. У них – проблеми сучасної школи, формування дитячої особистості. Через кожен його твір червоною ниткою проходить тема захисту рідної природи, любов до всього живого. Так повість «Берендеї» веде читача у хвилюючий світ юних героїв, який зокрема, вишуковує, вибруньковує по галявах і чагарниках Гайворонського лісу, в якому знаходять своє помешкання школярі Дубинської школи .

 Одним з етапних творів письменника стала повість «Кар’єра». Вона, як ніякий до цього інший твір, побудована на гострому зіткненні характерів педагогічних і суто людських принципів. Гостросюжетність побудована,

основним чином, на «конкуренції» двох головних героїв. У книзі безліч інших персонажів, що надовго запам’ятовуються читачеві; автор послуговується для їх окресленості жвавою народною мовою, щедро орнаментованою народними прислів’ями та приказками ( їх Олексій Петрович знає безліч); в арсеналі письменника і легкий гумор, що при потребі переходить у вбивчу іронію чи сарказм.

Не менш серйозні проблеми – в повісті «Залишаюсь собою». На місце минулого директора Тернівської школи, за словами завідуючого облвно – «обласна знаменитість» приходить молодий вчитель, який бачить , що не все так гладко, як здається. Отож – знову привід для конфлікту, знову боротьба чесності, порядності проти окозамилювання та лицемірства.

Учень. Ми торкнулися лише кількох аспектів у кількох книгах Олексія Столбіна. Зважаючи на весь його написаний до сьогодні доробок, варто відзначити те: українська дитяча література 60-80-х років минулого століття надзвичайно багата на різноманітні теми і проблеми – від психологічно - надривного зламу світогляду підлітка у Григора Тютюнника до природничих, а потім і фантастичних творів Всеволода Нестайка. У цій багатогранності О.Столбін зайняв свою неповторну нішу, а саме: його твори впродовж більше трьох десятиліть невтомно фіксували стан розвитку української школи. Реформи – виправдані і недолугі, усілякі ідеологічні віяння, переміни: рік за роком. Усе те відбито професіоналом високої проби – як письменником, так і педагогом. Його книги, безперечно, років через 50 – 100 стануть прекрасним матеріалом дослідникам шкільної справи, тим паче, що не втратять художньої вартості, донесуть живий, гарячий подих школи часів О.Столбіна до наступних поколінь.

Учень. Унікальність Столбіна-письменника полягає і в ось такому. 1985 року було створено Сумську обласну організацію Спілки письменників. Столбін очолив її, на його кандидатурі, зважаючи на високий творчий авторитет і людську порядність Олексія Петровича, зійшлися і в Києві , і в Сумах. Понад 17 років – і яких років!

О. Столбін разом із колегами по перу започаткував видавництво літературного альманаху «Слобожанщина». У передмові до першого номеру альманаху сказано: « Поява альманаху «Слобожанщина» – приємна несподіванка. Адже літераторам Сумщини не таланило на подібні колективні збірники. Так у повоєнний час побачило світ лише два таких видання під назвою «Світанок»: перше з них – у Сумах 1958 року, а друге – у Харківському видавництві 1962 року. І ось – через тридцять років – з’являється новий альманах літераторів нашого краю, маючи на меті гідно продовжувати справу своїх попередників у пожвавленні культурного поступу Сумської області». Альманах вийшов тиражем у 5 тисяч примірників й одразу ж розійшовся. Його охоче купували вчителі, студенти, учні, усі, кого цікавить літературний процес в області.

Розмінявши вже дев’ятий десяток, лауреат премій премій імені М.Трублаїні, лауреат обласної премії імені М.Хвильового лишається в строю. Як щоденний творець нових сторінок майбутніх книг, як громадянин, як наставник молоді, Олексій Столбін, кажучи словами одного з героїв, лишається собою, лишається вірним своїй неспокійній любові.

Форма вираження проекту: презентація «Олексій Столбін – патріарх української дитячої літератури»

Учитель. Безкраї лани та лісів прохолода.

Озера і ріки та неба блакить.

Це рідні місця, це моя нагорода.

Я згадую вас, пам’ятаю що мить.

Не одне покоління підлітків виховувалося на прикладі головного героя повісті О.Столбіна із такою інтригуючою назвою – «Терористка». Тож я пропоную розглянути зміст цієї повісті, аналізуючи образ головного героя.

ІІ. Орієнтовний виступ групи «аналітиків»

Учень. «Терористка» – це повість про зворушливу, повну несподіваних пригод, дружбу сільського підлітка Гриця Кислиці з гонористою лошицею Домахою; як ця любов поступово переростає в обопільну любов – прекрасне почуття, яке облагороджує як людину, так і тварину.

Центральним персонажем повісті є підліток Гриць Кислиця, і всі події, які зображені в повісті, пов’язані саме з життям головного героя. Тож я пропоную охарактеризувати образ Гриця за таким планом:

1.     с. Криничне – «мала» батьківщина Гриця Кислиці.

2.     Багатство внутрішнього світу підлітка:

а) любов до навколишньої природи;

б) прагнення до активного повноцінного життя;

в) потреба бути корисним односельчанам;

г) уміння цінувати дружбу.

3. Світ захоплень Гриця Кислиці:

а) талант до малювання;

б) захоплення риболовлею;

в) давня симпатія до Маринки Ступак.

4. Дружба Гриця з лошицею Домахою:

а) зворушлива зустріч з гонористою лошицею;

б) намагання хлопця подружитися з Домахою;

в) обопільна любов хлопця й лошиці;

г) неймовірний вчинок Гриця з метою врятування життя Домасі.

5. Гриць Кислиця – позитивний герой, справжній юнак, із якого можна приклад.

(Учні групи «аналітиків» почергово аналізують образ Гриця Кислиці)

Форма вираження проекту: літературний твір «Гриць Кислиця – мій сучасник»

Учитель. Шановні учні! Ми проводимо сьогоднішній урок напередодні знаменного свята – Міжнародного дня Землі, який у всьому світі відзначається 22 квітня. Мета цього свята – сприяти вихованню екологічної свідомості кожної людини.

Відтак виникає питання: з кого і з чого бере початок справжня екологічна свідомість? Звісно, з молоді, адже вона є поколінням майбутнього, людьми, яким ще далі жити на цій планеті. А звідки ця свідомість береться? Із душі. Можна багато говорити про глобальні проблеми людства та всесвітні катаклізми, а починати щось робити слід з себе. Якщо кожен змінить себе, то зміниться і поведінка всього суспільства. Що може зробити кожна людина для екології планети? Так само, почати з власної екології, бо ми є складовою всесвітньої екології.

Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля». Тому священний обов’язок усіх нас полягає у постійній турботі про благо нашого спільного дому, про його майбутнє. Обережно, чутливо, з любов'ю ставитися слід не лише до людини, а й до природи. Ставлення до природи є ознакою моральності й мірилом рівня культури людини.

Пам’ятайте, природа завжди потребує вашої допомоги.

Тож повість «Терористка» є надзвичайно сучасною і в плані порушених у ній екологічних проблем. Можливо, так гучно герої повісті й не називали ці проблеми, але кожен із них свідомо долучався до великої справи – лікування Землі.

ІІІ. Орієнтовний виступ групи «екологів»

Учень. Земля – наш отчий дім, а природа – це наша рідна матінка. Для героїв повісті «Терористка» ці слова  не просто гасло, а усвідомлення негайних дій з тим, щоб запобігти руйнації природи. О.Столбіна хвилюють питання збереження навколишнього середовища, тож він і хоче достукатися до сердець читачів, щоб унеможливити катастрофу цивілізації.

Наша група на основі змісту повісті «Терористка» підготувала декілька міні-проектів, які ми й представляємо вашій увазі.

І. Міні-проект «Річка Вільшанка»

Учень. с. Криничне, у якому живуть та працюють герої повісті «Терористка», розташоване на березі колись широкої та повноводої річки «Вільшанка». Колись у ній водилося багато риби, яка була здобиччю не тільки для людей, але й для птахів, а сьогодні... « А що ви думаєте? Гриць сам читав у газеті про руйнування якогось озонового шару, що захищає землю від спопеляючих сонячних променів. Внаслідок бездумної господарської діяльності людей. Зникне той шар – і хана всьому живому. А тут ще класний зі своїм запитанням, що відтоді цвяхом стирчать у голові: «Так які твої плани на літо?» які плани, коли вже пахне кінцем світу. Пересихають струмки, зникають джерела, горить торф на оболоні, від нестачі кисню у Вільшанці гине риба, раки вилазять на берег і стають легкою здобиччю ворон, сорок та граків. Апокаліпсис».

Учень. Довгожителі пам’ятають, як у Вільшанці була чиста джерельна вода, якою особливо в спеку смакував криничанин, асьогодні... «Перший рейс Гриць вирішив зробити на Гусинці.Так зветься дальня заплава, де разом з косарями потерпав від спраги Микола Петрович. Бо вже давно ніхто не п’є з озер, саг, стариць, а тим паче - із вільшанки, яка вбирає в себе всі стічні води Бобрика, Рогізного, Миропілля...

Учень. Колись повновода Вільшанка лякала Гриця в спекотну пору тим, що вона зовсім висохне. «Уже світало, коли Гриць нарешті заснув. Важким, якимось тривожним сном... Вільшанка, куди він прийшов порибалити, а там... води вже немає, один мул, в якому вовтузяться і квакають з кашкет завбільшки лупаті жаби. Маринка, що вмирає від спраги в якійсь пустелі чи опаленому сонцем степу, а він ніяк не запряже Домахи.».

Учень. Тож підведемо підсумки: О.Столбіна дуже непокоїть стан водоймищ, про що він через вуста своїх героїв хоче докликатися до нас. Річки, озера – це блакитні очі нашої планети. Зникнуть вони – зникне вся земна цивілізація.

ІІ. Міні-проект «Святе джерело»

Учень. Скільки їх по землі – замулених джерел, які колись наснажували , а то й лікували від хвороб людей. Одне з таких джерел було повернуте до життя Грицем та його друзями. «Старі люди розказують, що колись, до революції, на Чернечій горі був чоловічий монастир, а під горою стояла деревяна капличка, біля якої прямо з гори цівкою било джерело... Трохи пізніше і джерело засипали різним непотребом та гноївкою, аби воно не приваблювало звідусіль забобонних прочан, хворих та калік... Правда згодом джерельце все ж таки пробилось на світ божий... І знову до нього потяглися люди... Гриць, наприклад, з допомогою цієї води позбувся ластовиння... Трохи нижче джерельця – криничка, до якої жебонить ледь помітний у траві струмочок...».

Учень. Тож і вирішили криничани розчистити це джерело, полагодити криницю. «... Ось чому Микола Петрович, не одержавши підтримки ні в сільраді, ні в колгоспі... сам вирішив розчистити і впорядкувати святе джерело. Це потім до нього приєднався Гриць зі своїми асистентами...»

Учень. Отож кожен повинен розпочинати із себе – і природа віддячить нам за це сторицею.

Форма вираження проекту: пам`ятка «Проблеми екології і ми»

Учитель. Художній світ Олексія Столбіна багатий і різноманітний. У ньому наявне потужне гравітаційне поле поетичного мислення автора, яке заряджає читача енергією діяння. У світі прозаїка палахкотить вогонь любові до людей, до всього живого, що нас оточує. Осягаєш той світ – і мимоволі захоплюєшся незвичайним талантом письменника бачити явища навколишньої дійсності в широких взаємозв’язках, вслухатися в нескінченне багатоголосся життя, підносити все читачеві у філігранно оброблених кристалах образів. Неминуче відчуваєш добре і щире серце автора, його громадянськість, його безмежну любов до підростаючого покоління, до людини – трудівника, до друзів наших менших, до навколишніх барв природи.

Тож осягнімо мистецький світ Олексія Столбіна.

V І. Орієнтовний виступ групи «фольклористів»

Учень. Надзвичайно багата мовна палітра творів О.Столбіна, зокрема його повісті «Терористка». Відчувається, що письменник виробив свій власний стиль, вільно володіє словом, добирає майстерні порівняння («Несемо втрати, як на передовій.», «Домаха вся напружилась, як струна», «...гойдатись, як на ресорах») , яскраві метафори («Вільшанка набухла, вийшла з берегів...», «...приємна млість розливається в усьому тілі...», «Усміхнене сонце... піднімається вище...»). Але не ці художні засоби перш за все визначають стиль Олексія Столбіна у вищеназваній повісті – і мова автора, і мова персонажів рясніє фразеологічними висловами.

Учень. Мову героїв повісті «Терористка» –  дітей і дорослих, які мешкали в селі Криничне, – О. Столбін також наділяє гумористичним ефектом, уклавши в їхні вуста фразеологізми, як-от:

-         «А незручно, каже Льонька, тільки штани через голову надягати.»

-         «Козу вдруге на лід не загнивати»

-         « Якщо вже помирати, то на волі»

-         «Нічого. До весілля заживе. Аби кістки були цілі.»

-         «Не кажи гоп, поки не перескочиш »

-         «Попали пальцем в небо»

-         «Не було клопоту, так чорт надав»

-         «Всі жданики поїли»

-         «Корова язиком злизала»

-         «Дай дурню товкач, він і вікна побє»

-         «Є ложка, та в мисці катма»

-         «Риба й зайці доведуть до старців»

Учень. Авторська характеристика героїв теж рясніє фразеологізмами, що дає можливість О.Столбіну деталізувати характеристику персонажів повісті: і вчителя Миколи Петровича, і батька та матері головного героя Гриця Кислиці, і діда Арсена, і голови колгоспу Куделя, і новоспеченого бізнесмена Івана Мандрики:

-         «...Гриць спав, як мовиться, без задніх ніг» (с.24)

-         «Он дід Арсен, не будь у тім’я битий, заряджав бочку прямо з колонки» (с..31)

-         «Войовничі атеїсти пробували і дуб спиляти, та він виявився їм, як кажуть не по зубах.» (с.97)

-         «На що інтелігентний Олег Іванович лише безпорадно розвів руками. Це, мовляв, не від них залежить. Є ложка, та в мисці катма.» (с.44)

-         «Найкраще влаштувався його двоюрідний дядько по матері Іван Мандрика. Цей , не будь у тім’я битий, узяв в оренду громадській туалет на автовокзалі» (с..44)

-         «Адже справжні рибалки, як і поети, не робляться, а родяться» (с.55)

-         «Але смугастий розбійник (в’юнкий черв’як - автор) на цей делікатес нуль уваги, пуд зневаги...» (с.56)

Учень. Фразеологізми дають можливість Олексію Столбіну підкреслити народний характер зображених ним персонажів. Так головний герой Гриць Кислиця під час розмов зі старшими чи однолітками та роздумів над тією чи іншою ситуацією, у яку він волею-неволею потрапив, доречно вплітає фразеологізми з усного народного мовлення:

-         «Попиток – не збиток...Щоб не плентатись з нею аж на Зозулин хутір до  баби Мокрини, яка буцімто в таких випадках допомагає. Не за так, звичайно, але ... Тут уже не до жиру, аби живу.» (с..41)

-         «Отакої! – з досадою подумав Гриць. – А коли рибалити буду? Не мала баба клопоту...» (с.42)

-         « Якщо вже помирати, то на волі» (с.73)

-         « - Хіба можна спати, коли золото падає з неба» (с.81)

-         «Ох, оці ще матері! Для них хоч переливай з пустого в порожнє, аби не гуляв.» (с.82.)

-         «Гриць приречено зітхнув і огледів себе. Зате Домаха з Каштаном тепер, як у Бога за пазухою» (с.98)

-         «У разі чого можемо всі загриміти туди, де козам роги правлять» (с.101)

Отже, використані прозаїком у повісті фразеологізми є випробуваним засобом посиленої експресії, роблять мову Олексія Столбіна живою, образною, з властивим авторові гумором.

Форма вираження проекту : словничок фразеологізмів
«Народ скаже як зав`яже»

Учитель: Повість «Терористка» - надзвичайно колоритний твір. Олексій Столбін не пошкодував своєї творчої уяви, щоб засобом слова відтворити ті природні ландшафти, на які багатий наш рідний край – Сумщина. Вражає, як тонко автор зобразив зв'язок героїв повісті з природою, і як цей зв'язок характеризує кожного із центральних персонажів твору. Група учнів нашого класу теж відчула цей зв'язок і вихопила окремі картини природи з повісті, проілюструвавши їх, не забуваючи й про героїв твору.

V. Орієнтовний виступ групи «художників»

Учні групи «художників» почергово виступають перед учнями, демонструючи свої художні твори.

Форма вираження проекту : альбом ілюстрацій до повісті

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія

За методом «Мікрофон» учні висвітлюють такі питання:

-       Чи сподобався урок?

-       Чи досягнув урок мети?

-       Чи можна його назвати уроком відкриттів?

-       Що ж ви відкрили для себе?

-       Проект якої групи учнів найбільше сподобався?

-       Чи допоможе сьогоднішній урок у вирішенні вами окремих життєвих проблем?

V. Оцінювання

 Заповнення карток само - та взаємооцінка

 (Додаток 10)

 Кожен учень виставляє оцінку собі та кожному членові своєї групи.             Секретарі фіксують протягом уроку відповіді учнів. На основі цих записів учитель виставляє оцінки за урок.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати (прочитати) нариси українського журналіста Івана Корнющенка    «Назавжди лишились молодими»